Півник і двоє мишенят

           (Українська народна казка)

  Півник и двоє мишенят, Українська народна казка, читаем по слогам, украинская народная сказка для дошкольников, устное народное творчество, сказка для малышейЖи-ли со-бі дво-є ми-ше-нят — Круть та Верть і пів-ник Го-ло-сис-те Гор-леч-ко. Ми-ше-ня-та бу-ло тіль-ки й зна-ють, що тан-цю-ють та спі-ва-ють. А пів-ник у-до-сві-та вста-не, всіх піс-не-ю збу-дить та й до ро-бо-ти бе-реть-ся. О-то я-кось під-мі-тав у дво-рі та й знай-шов пше-нич-ний ко-ло-сок.
— Круть, Верть, — став гу-ка-ти пів-ник, — а глянь-те — но, що я знай-шов!
По-при-бі-га-ли ми-ше-ня-та та й ка-жуть:
— Ко-ли б це йо-го об-мо-ло-ти-ти...
— А хто мо-ло-ти-ти-ме? — пи-та-єть-ся пів-ник.
— Не я! — од-ка-зу-є од-не ми-ше-ня.
— Не я! — од-ка-зу-є дру-ге ми-ше-ня.
— Я об-мо-ло-чу, — ка-же до них пів-ник. І взяв-ся до ро-бо-ти. А ми-ше-ня-та й да-лі гра-ють-ся.
От вже й об-мо-ло-тив пів-ник ко-ло-сок та й знов гу-ка-є:
— Гей, Круть, гей, Верть, йдіть глянь-те, скіль-ки зер-на я на-мо-ло-тив!
По-при-бі-га-ли ми-ше-ня-та.
— Тре-ба, — ка-жуть, — зер-но до мли-на од-нес-ти та бо-рош-на на-мо-лоть.
— А хто по-не-се? — пи-та-є пів-ник.
— Не я! — гу-ка-є Круть.
— Не я! — гу-ка-є Верть.
— Ну то я од-не-су, — ка-же пів-ник. У-зяв на пле-чі мі-шок та й пішов.
А ми-ше-ня-та со-бі ска-чуть — у дов-го-ї ло-зи гра-ють-ся. При-йшов пів-ник до-до-му, знов кли-че ми-ше-нят:
— Гей, Круть, гей, Верть! Я бо-рош-но при-ніс. По-при-бі-га-ли ми-ше-ня-та, по-ра-ді-ли.
— Ой, пів-нич-ку! Вже те-пер тіс-то тре-ба за-мі-си-ти та пи-рі-жеч-ків спек-ти.
— Хто ж мі-си-ти-ме? — пи-та-є пів-ник. А ми-ше-ня-та знов сво-є:
— Не я! — пи-щить Круть.
— Не я! — пи-щить Верть.
По-ду-мав, по-ду-мав пів-ник та й ка-же:
— До-ве-деть-ся ме-ні, ма-буть.
От за-мі-сив пів-ник тіс-то, при-ніс дро-ва та й роз-па-лив у пе-чі. А як у пе-чі на-го-рі-ло, по-са-див пи-ріж-ки.
Ми-ше-ня-та й со-бі ді-ло ма-ють: пі-сень спі-ва-ють, тан-цю-ють.
А ось і спек-ли-ся пи-ріж-ки, по-вий-мав їх пів-ник, ви-клав на столі.
А ми-ше-ня-та вже й тут. І гу-ка-ти їх не тре-ба.
— Ох, і го-лод-ний я! — ка-же Круть.
— А я я-кий го-лод-ний! — ка-же Верть. Та й по-сі-да-ли до сто-лу.
А пів-ник ка-же:
— Стри-вай-те — но, стри-вай-те! Ви ме-ні пер-ше ска-жіть, хто знайшов ко-ло-сок?
— Ти, — ка-жуть ми-ше-ня-та.
— А хто йо-го об-мо-ло-тив?
— Ти, — вже ти-хі-ше від-ка-зу-ють Круть із Вер-тем.
— А тіс-то хто мі-сив? Піч ви-то-пив? Пи-ріж-ків на-пік?
— Ти, — вже зов-сім ни-щеч-ком ка-жуть ми-ше-ня-та.
— А що ж ви ро-би-ли?
Що ма-ли ка-за-ти ми-ше-ня-та? Ні-чо-го. Ста-ли во-ни ви-ла-зи-ти з-за сто-лу, а пів-ник їх і не три-ма-є. Хто ж о-та-ких лі-ню-хів пи-ріж-ка-ми при-го-ща-ти-ме?

Добавить комментарий

     

Стоит почитать:

Посетители
486
Материалы
312
Количество просмотров материалов
447371


Стоит посмотреть

владелец сайта Полянина Ольга

       Все тексты, представленные на сайте, взяты из открытых электронных источников. Права на материалы принадлежат их правообладателям.
     В том случае, если авторы текстов или владельцы авторских прав будут возражать против их расположения в открытом доступе прошу поставить меня об этом в известность.

     Я НЕМЕДЛЕННО уберу такие материалы из электронной библиотеки.
                                                       С уважением, Полянина Ольга      Написать письмо