Тичина Павло Григорович

                               Вірші

Тичина Павло Григорович, вірші Тичини, украинская литература для учеников младших классов, українські вірші, стихотворения на украинском языке читать онлайн, украинскую литературу для 4 класса читать онлайнВИ ЗНАЄТЕ, ЯК ЛИПА ШЕЛЕСТИТЬ

Ви знаєте, як липа шелестить
У місячні весняні ночі? -
Кохана спить, кохана спить,
Піди збуди, цілуй їй очі,
Кохана спить...
Ви чули ж бо: так липа шелестить.
Ви знаєте, як сплять старі гаї? -
Вони все бачать крізь тумани.
Ось місяць, зорі, солов'ї...
"Я твій",- десь чують дідугани.
А солов'ї!..
Та ви вже знаєте, як сплять гаї!

ГАЇ ШУМЛЯТЬ
Гаї шумлять -
Я слухаю.
Хмарки біжать -
Милуюся.
Милуюся-дивуюся,
Чого душі моїй
так весело.
Гей, дзвін гуде -
Iздалеку.
Думки пряде -
Над нивами.
Над нивами-приливами,
Купаючи мене,
мов ластівку.
Я йду, іду -
Зворушений.
Когось все жду -
Співаючи.
Співаючи-кохаючи
Під тихий шепіт трав
голублячий.
Щось мріє гай -
Над річкою.
Ген неба край -
Як золото.
Мов золото - поколото,
Горить-тремтить ріка,
як музика.

ДЕ ТОПОЛЯ РОСТЕ...
До тополя росте,
Серед поля стою.
І шумить, і співа
Жито думку свою.
Шумить жито, співа,
Заохочує жить.
Вітерець повіва,
Жито хилить, п'янить...

Жито шепче мені,
Як привільно навкруг,
І тремтить вдалині
Й потопа виднокруг...
Гей, простори які.
Любо-мило землі:
Де не глянь - колоски
Та всі в злоті-сріблі.
Де не глянь - колоски
Проти сонця блись-блись..
Лиш ген скраю ліски,
Ніби дим, простяглись...
Ліше скраю ліски,
А то все, все жита,
Колоски, колоски,
Тиха думка свята.

ДОЩ
А на воді в чиїйсь руці
Гадюки пнуться... Сон. До дна.
Війнув, дихнув, сипнув пшона --
І заскакали горобці!..
- Тікай! - шепнуло в береги.
- Лягай...- хитнуло смолки.
Спустила хмарка на луги
Мережані подолки.

* * *
Україно моя, моя люба Вкраїно,
Чим я втішу тебе, чим тебе заспокою? -
Чи про те розкажу, як тебе я люблю,
А чи піснею горе твоє я присплю,
Чи слізьми розіллюсь, мов сирітська дитина, --
Чим тебе заспокою я - бідна людина,-
Скажи, моя люба Вкраїно,
Вкраїно моя!

ХОР ЛІСОВИХ ДЗВІНОЧКІВ
(Уривок із поеми)
Ми дзвіночки,
Лісові дзвіночки,
Славим день.
Ми співаєм,
Дзвоном зустрічаєм:
День!
День.
Любим сонце,
Небосхил і сонце,
Світлу тінь,
Сни розкішні,
Все гаї затишні:
Тінь!
Тінь.
Линьте, хмари,
Ой прилиньте, хмари, -
Ясний день.
Окропіте,
Нас нашелестіте:
День!
День.
Хай по полю,
Золотому полю,
Ляже тінь.
Хай схитнеться -
Жито усміхнеться:
Тінь!
Тінь.

Я УТВЕРЖДАЮСЬ
Я єсть народ, якого Правди сила
ніким звойована ще не була.
Яка біда мене, яка чума косила! -
а сила знову розцвіла.

Щоб жить - ні в кого права не питаюсь.
Щоб жить - я всі кайдани розірву.
Я стверджуюсь, я утверждаюсь,
бо я живу.

Тевтоніє! Мене ти пожирала,
як вішала моїх дочок, синів
і як залізо, хліб та вугіль крала...
О, як твій дух осатанів!

Ти думала - тобою весь з'їдаюсь? -
та, подавившись, падаєш в тріву...
Я стверджуюсь, я утверждаюсь,
бо я живу.

Я єсть народ, якого Правди сила
ніким звойована ще не була.
Яка біда мене, яка чума косила! -
а сила знову розцвіла.

Сини мої, червоні українці,
я буду вас за подвиг прославлять,-
ідіть батькам на допомогу й жінці,
дітей спішіте визволять!

Па українських нивах, на російських,
па білоруських - я прошу, молю! -
вбивайте ворогів, злодюг злодійських,
вбивайте без жалю!

Нехай ще в ранах я - я не стидаюсь,
гляджу їх, мов пшеницю ярову.
Я стверджуюсь, я утверждаюсь,
бо я живу.

Із ран - нове життя заколоситься,
що з нього світ весь буде подивлять,
яка земля! яко зерно! росиця! -
Ну як же не сіять?

І я сіяю, крильми розгортаюсь,
своїх орлів скликаю, кличу, зву...
Я стверджуюсь, я утверждаюсь,
бо я живу.

Ще буде: неба чистої блакиті,
добробут в нас підніметься, як ртуть,
заблискотять косарки в житі,
заводи загудуть...

І я життям багатим розсвітаюсь,
пущу над сонцем хмарку, як брову...
Я стверджуюсь, я утверждаюсь,
бо я живу.

Я єсть народ, якого Правди сила
ніким звойована ще не була.
Яка біда мене, яка чума косила! -
а сила знову розцвіла.

Фашистська гидь, тремти! Я розвертаюсь!
Тобі ж кладу я дошку гробову.
Я стверджуюсь, я утверждаюсь,
бо я живу.


Добавить комментарий

     

Посетители
486
Материалы
312
Количество просмотров материалов
447382


Яндекс.Метрика

Стоит посмотреть

владелец сайта Полянина Ольга

       Все тексты, представленные на сайте, взяты из открытых электронных источников. Права на материалы принадлежат их правообладателям.
     В том случае, если авторы текстов или владельцы авторских прав будут возражать против их расположения в открытом доступе прошу поставить меня об этом в известность.

     Я НЕМЕДЛЕННО уберу такие материалы из электронной библиотеки.
                                                       С уважением, Полянина Ольга      Написать письмо