Ірву, ірву горішечки...
«Вовк» десь ховається, а діти, рвучи траву, примовляють:
- Ірву, ірву горішечки,,
- Не боюсь вовка нітрішечки.
- Вовк за горою,
- А я за другою.
- Вовк у жупані,
- А я в сарафані.
Усі розбігаються, а «вовк» доганяє й забирає шапку (хустку). Коли всіх переловить кожен викуповує своє, даючи взамін фантик.
А ми просо сіяли-сіяли...
Дівчата й хлопці розділяються на дві групи порівну. Перша група співає, друга відповідає.
- І А ми просо сіяли, сіяли,
- Ой дід ладо, сіяли, сіяли.
- II А ми просо витопчем, витопчем,
- Ой дід ладо, витопчем, витопчем.
- І А чим же вам витоптать,
- витоптать?
- Ой дід ладо, витоптать,
- витоптать?
- II А ми коней випустим, випустим,
- Ой дід ладо, випустим, випустим.
- І А ми коней виловим, виловим,
- Ой дід ладо, виловим, виловим.
- II А чи же вам виловить, виловить?
- Ой дід ладо, виловить, виловить?
- І А шовковим поводом, поводом,
- Ой дід ладо, поводом, поводом.
- II А ми повід викупим, викупим,
- Ой дід ладо, викупим, викупим.
- І А чим же вам викупить,
- викупить?
- Ой дід ладо, викупить, викупить?
- II А нам треба дівчинку, дівчинку,
- Ой дід ладо, дівчинку, дівчинку.
- І А яку вам дівчинку, дівчинку?
- Ой дід ладо, дівчинку, дівчинку?
- II А нам треба Галочку, Галочку,
- Ой дід ладо, Галочку, Галочку.
- І А в нас Галя дурочка, дурочка,
- Ой дід ладо, дурочка, дурочка.
- II А ми її виучим, виучим,
- Ой дід ладо, виучим, виучим.
- I А чим же вам виучить, виучить?
- Ой дід ладо, виучить, виучить?
- II А шовковим поводом, поводом,
- Ой дід ладо, поводом, поводом.
- I До нашого гурту прибуло,
- прибуло, Ой дід ладо, прибуло,
- прибуло.
- II Від нашого гурту відбуло,
- відбуло
- Ой дід ладо, відбуло, відбуло.
- І А в нашому гурті скачуть,
- скачуть
- Ой дід ладо, скачуть, скачуть.
- II А в нашому гурті плачуть,
- плачуть
Ой дід ладо, плачуть, плачуть.
Була в лісі?
- — Була в лісі?
- — Була.
- — Рубала дрова?
- — Рубала.
- — Бачила вовка?
- — Бачила.
- — А боялась його чи ні?
- — Ні.
При цьому махають хустинкою перед очима. Якщо не кліпне, то й не боїться, а кліпне — боїться.
Грушка
Діти стають у коло, беруться за руки й співають. Посередині «грушка» — хлопець або дівчина.
- Як послала мати
- Грушки садити.
- Моя грушка отака, отака,
- Бийте, дівки, гопака, гопака.
- Як послала мати
- Грушки поливати.
- Моя грушка отака, отака,
- Бийте, дівки, гопака, гопака.
- Як послала мати
- Грушки наглядати.
- Моя грушка отака, отака,
- Бийте, дівки, гопака, гопака.
- Як послала мати
- Грушки трусити.
- Моя грушка отака, отака,
- Бийте, дівки, гопака, гопака.
При цьому «грушку» починають трясти, поту/' піднімають угору.
Заїнько
Дівчатка та хлопчики стають у коло, побравшись за руки. Обраний «заїнько» ховається в кущі, а всі його просять:
- Заїнько, заїнько, зайди к нам,
- Сіренький, сіренький, зайди к нам,
- Ой да кося, зайди к нам.
«Заїнько» виходить з кущів і стає серед кола. Тоді діти знову співають:
- Заїнько, заїнько, лягай спать,
- Заїнько сіренький, лягай спать.
«Заїнько» лягає. Тоді знову приспівують:
- Заїнько, вставай,
- Сіренький, вставай,
- Ой да кося, вставай.
«Заїнько» встав. Тоді його просять умитись, взутись, причесатись. «Заїнько» робить усе, що йому загадують, і, нарешті, кажуть:
- Заїнько, заїнько, вдар тропачка,
- Сіренький, сіренький, вдар тропачка.
- Ой да кося, вдар тропачка.
«Заїнько» танцює й вибирає іншого на свою роль, а сам стає в коло.
Кіт і миша
Дітлахи беруться за руки й стають у коло (танок), а двоє: «кіт» — хлопець і «миша» — дівчина — усередині. Коли танок піднімає руки вгору, «миша» тікав від «кота». А коли «кіт» намагається проскочити за «мишею»,— руки опускають.
- А до нори, миша, до нори,
- А до золотої комори.
- Мишка у нірку,
- А котик за ніжку:
- — Ходи сюди.—
- А що ж то за мишка —
- Не втече;
- А що ж то за котик —
- Не дожене.
- Мишка у пірку,
- А котик за ніжку:
- — Ходи сюди, ходи сюди.
Якщо «котові» вдасться спіймати «мишку»,— міняються ролями.
Подолянка
Діти водять хоровод, а один, що стоїть у колі, робить рухи, що відповідають змісту пісні.
- Десь там, десь там подолянка була,
- Десь там, десь там молоденька була.
- Отут вона впала,
- До землі припала.
- Устань, устань, подоляночко,
- Промий очки, як скляночки,
- Та візьмися в бочки,
- Та поскачи скочки.
- Скачи, скачи понад бродом,
- Як рибонька попід льодом.
- Візьми собі панну, которую крайню,
- Візьми собі панича, которого крайнича.
Той, що посередині, вибирає когось з кола замість себе, і гра продовжується.
Панас
Одному з дітей зав'язують хусткою очі, ставлять його біля порога й говорять:
- Панас, Панас!
- Не лови нас.
- На тобі коробочку груш,
- Та мене не воруш.
По цьому розбігаються. Якщо «Панас» когось піймає, міняється з ним ролями.
- Посетители
- 486
- Материалы
- 312
- Количество просмотров материалов
- 447165