Вознюк Леся
Абетка
А
— А-а-а, засни, Андрійку,
Прийшла нічка-чародійка.
А нгели зайдуть до хати
Нам Андрійка колихати.
— А-а-а, усім малятам
Час у ліжечка лягати.
Б
Буйно березень в берізки
Розфарбує пишні кіски.
Підбадьорить борсука,
Б ілку, бусла, байбака.
Забринить в струмочку,
Що біжить з горбочка.
В
У волошки-квіточки
В олошкові діточки,
В есело всміхаються,
Вв ічливо вітаються:
— Вівці та корови,
Будьте всі здорові!
Г
На галявині у лісі
Г омоніли на горісі,
Потішались горобці —
Г аласливі стрибунці:
Г ралися, сміялися,
На гіллі гойдалися.
Ґ
Ґелґотів гусак весь ранок:
— Ґвалт, проґавив я сніданок,
Бо ґаздиня пізно встала
Й довго ґудзик пришивала.
Ґ едзь від сміху впав із ґанку —
Набив ґулю спозаранку.
Д
Дрібний дощик-дивачок
Нам танцює гопачок.
Д ім, дерева і доріжки
Д опоміг помити трішки.
Ще й для дівчинки Даринки
Д ощ залишив дві краплинки.
Е
Страус ему — енергійний,
Е легантний, емоційний.
Е тикету він охоче
Малюків навчити хоче:
— На екскурсії в савані
Будьте чемні та охайні!
Є
Нахвалявсь єнот єхидні:
— Європеєць я віднині!
Буду я гриби збирати
І за євро продавати.
Всяк з єнота лиш кепкує,
А за євро — не купує.
Ж
Журиться журавлик дуже —
Ж уравлику, не журися,
Біля жабок не барися.
Глянь, уже журавленята
Можуть над лужком кружляти.
З
Зійди, зіронько-зірнице,
З олотава зорянице,
З авітай до нас в долину,
З асіяй хоч на хвилину,
Бо згубились зайченятка
І не можуть знайти хатку.
И
Через ниви і луги
Скаче коник — и-ги-ги!
И ч, який! Ич, який!
І швидкий, і прудкий!
Ти, гривастий, схаменися,
Відпочити зупинися.
І
Міниться, іскриться іній:
Він ліловий, білий, синій.
Всім малює в подарунок
Дивовижний візерунок:
Цвіт акації, нарцисів,
Ніжних лілій та ірисів.
Ї
Їжачиха з їжаком
Ї дуть бричкою лужком.
Назбирали в козубеньки
Сироїжки та опеньки.
Ї хні діти — їжачата —
Зустрічають маму й тата.
Й
— Йой! — гукає Йосип, —
Й оржик йоду просить.
Й ой! Поранив плавничок
Й оржика крутій-синок.
Ні на йоту не злякався —
Й оржик йоду не боявся.
К
Під калиною в садочку
К іт дрімав у холодочку.
К атя котика любила —
К ашу з молочком зварила.
Іди, котику, до хати,
Будеш кашу куштувати.
Л
Лине ластівка над полем
Та милується довкола:
Л ісом, лугом і ланами,
Що прибрались квіточками.
Весело вона літала,
Пісню літечку співала.
М
Морозець малює мальви
Для Мишка і Мирослави.
Помережені смерічки
Намалює для Марічки.
М оре, шторм і моряка —
Для Миколки-малюка.
Н
Натомила Настя ніжки,
Н азбирала грибів трішки.
Н а ниточку нанизала —
Н астя неньці помагала.
Н а Різдво наварить мама
Н ам вареників з грибами.
О
На городі у Оленки
О гірочки — отакенькі.
Поховались в холодочку
О ксамитових листочків.
О гірочки просять дощик
Принести водиці горщик.
П
Перепілка прилетіла
І Петруся попросила:
— Почастуй моїх пташат,
Діточок-перепелят.
Насип проса і пшениці,
Я спечу їм паляниці.
Р
Розлилася річечка,
Як срібляста стрічечка.
Через річку радісно
Кольорова райдуга
Перекинула місток
На барвистий моріжок.
С
Сніг сріблястий сіється,
С нігом стежка вкриється,
С ойки, снігурі, синички
Поласують з годівнички
Просо, соняху зернята,
Що насипали малята.
Т
Тихо ткала нічка темна
Т равам, квітам сни приємні.
Т аємнича, темнокрила,
Хусткою пташат зігріла.
Т ерпкий терен не дрімав,
Т емну нічку упізнав.
У
Усміхалася Устинка:
— Я — маленька українка,
Я удосвіта вставала
Та узори вишивала.
У квітчала я хустинку
Цвітом маку та барвінку.
Ф
Фаетон фазан купив —
В філармонію спішив:
— В задоволення мені
Звуки флейти чарівні,
І фагота, й саксофона,
Скрипки, арфи, ксилофона.
Х
Ходить хуга-завірюха,
Х олодом хапа за вуха.
Х изувалась хуртовина:
— Пухова моя перина.
А хурделиця хатину
Загорнула у хустину.
Ц
Цвіркотів малий цвіркун —
Працьовитий цокотун
Про такий чарівний світ:
Про цілющий липи цвіт,
Про цитрини та цукерку,
І водицю у цеберку.
Ч
Чванькувато тітка-чапля
Ч ерез річку чап-чалапа.
Куди, чапле чепурненька,
— Кличе чайка гостювати —
Буде чаєм частувати.
Ш
Шпак шляхетний мандрував,
До ялинки шлях шукав.
Чув, що мешкають вгорі
Ш анобливі шишкарі.
Покуштує шпак-пташина
Смачні шишок насінини.
Щ
Щиро щиглик у ліщині
Щ ебетав собі щоднини:
— Щоб нам щедре літечко
Виростило житечко,
Щ об щасливий равлик
Міг щипати щавлик.
Ь
Дзень-дзелень, цінь-цвірінь,
День-деньок, тінь-плетінь.
Це знак м’якшення маленький
Робить все таким м’якеньким.
Він до «ер» подібний трішки,
Що дріма, задерши ніжку.
Ю
Юрба веселих юнаків
Піймала вудкою в’юнів.
Взяли петрушку з рюкзаків —
Зварили юшку із в’юнів.
Сюркоче коник: — Юнаки,
І я скуштую залюбки.
Я
Ясен місяць-місяченько
Йде із ярмарку хутенько.
Я кнайшвидше шлях долає,
На п’ятак покупок має.
Купив яблук, ягід тато
Я снозорим всім малятам.
- Посетители
- 486
- Материалы
- 312
- Количество просмотров материалов
- 447379