Дитячі ігри, римовані забавки, украинская литература дошкольная           Ірву, ірву горішечки...

«Вовк» десь ховається, а діти, рвучи траву, примовляють:

Ірву, ірву горішечки,,
Не боюсь вовка нітрішечки.
Вовк за горою,
А я за другою.
Вовк у жупані,
А я в сарафані.

Усі розбігаються, а «вовк» доганяє й забирає шапку (хустку). Коли всіх переловить кожен викуповує своє, даючи взамін фантик.

       А ми просо сіяли-сіяли...

Дівчата й хлопці розділяються на дві групи порівну. Перша група співає, друга відпові­дає.

І А ми просо сіяли, сіяли,
Ой дід ладо, сіяли, сіяли.
II А ми просо витопчем, витопчем,
Ой дід ладо, витопчем, витопчем.
І А чим же вам витоптать,
витоптать?
Ой дід ладо, витоптать,
витоптать?
II А ми коней випустим, випустим,
Ой дід ладо, випустим, випустим.
І А ми коней виловим, виловим,
Ой дід ладо, виловим, виловим.
II А чи же вам виловить, виловить?
Ой дід ладо, виловить, виловить?
І А шовковим поводом, поводом,
Ой дід ладо, поводом, поводом.
II А ми повід викупим, викупим,
Ой дід ладо, викупим, викупим.
І А чим же вам викупить,
викупить?
Ой дід ладо, викупить, викупить?
II А нам треба дівчинку, дівчинку,
Ой дід ладо, дівчинку, дівчинку.
І А яку вам дівчинку, дівчинку?
Ой дід ладо, дівчинку, дівчинку?
II А нам треба Галочку, Галочку,
Ой дід ладо, Галочку, Галочку.
І А в нас Галя дурочка, дурочка,
Ой дід ладо, дурочка, дурочка.
II А ми її виучим, виучим,
Ой дід ладо, виучим, виучим.
I А чим же вам виучить, виучить?
Ой дід ладо, виучить, виучить?
II А шовковим поводом, поводом,
Ой дід ладо, поводом, поводом.
I До нашого гурту прибуло,
прибуло, Ой дід ладо, прибуло,
прибуло.
II Від нашого гурту відбуло,
відбуло
Ой дід ладо, відбуло, відбуло.
І А в нашому гурті скачуть,
скачуть
Ой дід ладо, скачуть, скачуть.
II А в нашому гурті плачуть,
плачуть

Ой дід ладо, плачуть, плачуть.

 

    подолянка,панас,а ми просо сіяли,кіт і мишаБула в лісі?

— Була в лісі?
— Була.
— Рубала дрова?
— Рубала.
— Бачила вовка?
— Бачила.
— А боялась його чи ні?
— Ні.

При цьому махають хустинкою перед очима. Якщо не кліпне, то й не боїться, а кліпне — боїться.

             Грушка

Діти стають у коло, беруться за руки й співають. Посередині «грушка» — хлопець або дівчина.

Як послала мати
Грушки садити.
Моя грушка отака, отака,
Бийте, дівки, гопака, гопака.
Як послала мати
Грушки поливати.
Моя грушка отака, отака,
Бийте, дівки, гопака, гопака.
Як послала мати
Грушки наглядати.
Моя грушка отака, отака,
Бийте, дівки, гопака, гопака.
Як послала мати
Грушки трусити.
Моя грушка отака, отака,
Бийте, дівки, гопака, гопака.

При цьому «грушку» починають трясти, поту/' піднімають угору.

 

               Заїнько

Дівчатка та хлопчики стають у коло, побравшись за руки. Обраний «заїнько» ховається в кущі, а всі його просять:

Заїнько, заїнько, зайди к нам,
Сіренький, сіренький, зайди к нам,
Ой да кося, зайди к нам.

«Заїнько» виходить з кущів і стає серед кола. Тоді діти знову співають:

Заїнько, заїнько, лягай спать,
Заїнько сіренький, лягай спать.

«Заїнько» лягає. Тоді знову приспівують:

Заїнько, вставай,
Сіренький, вставай,
Ой да кося, вставай.

«Заїнько» встав. Тоді його просять умитись, взутись, причесатись. «Заїнько» робить усе, що йому загадують, і, нарешті, кажуть:

Заїнько, заїнько, вдар тропачка,
Сіренький, сіренький, вдар тропачка.
Ой да кося, вдар тропачка.

«Заїнько» танцює й вибирає іншого на свою роль, а сам стає в коло.

 

            Кіт і миша

Дітлахи беруться за руки й стають у коло (танок), а двоє: «кіт» — хлопець і «миша» — дівчина — усередині. Коли танок піднімає руки вгору, «миша» тікав від «кота». А коли «кіт» намагається проскочити за «мишею»,— руки опускають.

А до нори, миша, до нори,
А до золотої комори.
Мишка у нірку,
А котик за ніжку:
— Ходи сюди.—
А що ж то за мишка —
Не втече;
А що ж то за котик —
Не дожене.
Мишка у пірку,
А котик за ніжку:
— Ходи сюди, ходи сюди.

Якщо «котові» вдасться спіймати «мишку»,— міняються ролями.

 

           Подолянка

Діти водять хоровод, а один, що стоїть у колі, робить рухи, що відповідають змісту пісні.

Десь там, десь там подолянка була,
Десь там, десь там молоденька була.
Отут вона впала,
До землі припала.
Устань, устань, подоляночко,
Промий очки, як скляночки,
Та візьмися в бочки,
Та поскачи скочки.
Скачи, скачи понад бродом,
Як рибонька попід льодом.
Візьми собі панну, которую крайню,
Візьми собі панича, которого крайнича.

Той, що посередині, вибирає когось з кола замість себе, і гра продовжується.

 

             Панас

Одному з дітей зав'язують хусткою очі, ставлять його біля порога й говорять:

Панас, Панас!
Не лови нас.
На тобі коробочку груш,
Та мене не воруш.

По цьому розбігаються. Якщо «Панас» когось піймає, міняється з ним ролями.


Добавить комментарий

     

Посетители
486
Материалы
312
Количество просмотров материалов
447165


Яндекс.Метрика

Стоит посмотреть

владелец сайта Полянина Ольга

       Все тексты, представленные на сайте, взяты из открытых электронных источников. Права на материалы принадлежат их правообладателям.
     В том случае, если авторы текстов или владельцы авторских прав будут возражать против их расположения в открытом доступе прошу поставить меня об этом в известность.

     Я НЕМЕДЛЕННО уберу такие материалы из электронной библиотеки.
                                                       С уважением, Полянина Ольга      Написать письмо